Ранок на стіні

О сьомій ранку світло торкається лише верхнього кута. Ми помічаємо його випадково, шукаючи ключі. Воно не схоже на предмет, але має виразну форму. Через хвилину край стає ширшим, а стіна — теплішою. Кімната поволі прокидається без жодного звуку.

Ми фотографуємо не стіну й не сонце. Ми фотографуємо їхню зустріч. У цьому кадрі немає події, яку можна переказати. Є лише точне відчуття присутності: зараз, тут, протягом кількох секунд.

01 / 03