Місто починається
з погляду.

Щоранку ми перетинаємо площу навскоси. Наш маршрут проходить між зупинкою й кав’ярнею, повз дерево та довгу бетонну стіну. Ми знаємо, де тротуар нерівний, але не пам’ятаємо, як високо підіймається карниз. Місто здається знайомим, бо ми вміємо ним користуватися. Та знати дорогу — ще не означає бачити її.