До першого відблиску

Над водою ще немає кольору. Берег, дерево й небо тримаються в різних відтінках сірого, наче хтось навмисно залишив картину незавершеною. Повітря нерухоме. Лише коло від невідомої риби розширюється біля очерету, порушуючи точність відображення.

Ми приїхали сюди за світлом, але найдовше дивимося на те, що відбувається перед ним. На тонку межу між очікуванням і появою. Фотографія часто здається мистецтвом миті, хоча більшість її часу складається з простого стояння на місці.

Коли перший промінь торкається води, пейзаж не стає гучнішим. Він лише відкриває ще один шар. На темному березі з’являється стежка, на дереві — окрема гілка, на поверхні річки — напрямок течії. Світло не створює світ. Воно допомагає розрізняти.